Нескінченний конфлікт – так можна описати відносини батьків і підлітка. Щоб змінити цю ситуацію на краще, дорослим потрібно знати, що відбувається з мозком, гормонами і яка вона ця психологія підлітка.
Питання психологічного стану дітей, його покращення та підтримка завжди турбує батьків. Тому розберімося, що відбувається з дитиною у період з 11 до 19 років, чому ВООЗ вважає що до 20 років людина повинна вважатися підлітком та яких сюрпризів варто чекати від психології підлітка.
Хто такий підліток
Дитина віком від 11 до 19 років згідно з класифікацією ВООЗ вважається підлітком.
Фізіологічний стан підлітка визначає:
- мозок, який активно розвивається у цей період, але ще не досить розвинений;
- гормональні бурі;
- вразлива нервова система;
- постійний стрес (особливо під час війни), тобто постійний руйнівний вплив кортизолу;
- тіло змінюється.
Таким чином ми бачимо дитину, яка вже набуває дорослого вигляду, невпевнену у собі, обурену через зміну зовнішності, з гормональними перепадами настрою, істериками та вразливістю та нескінченними вимогами щодо особистої самостійності.
Деякі ділянки мозку недорозвинені й підліток не має змоги розрахувати наслідки своїх дій, в нього постійно змінюється настрій і прийняті рішення. Навіть підліткові “кохання” можуть тривати декілька днів, але драма буде така, що навіть бразильські серіали позаздрять.
Відео з порадами батькам щодо психології підлітків
Батьки повинні усвідомити, що у цьому віці дитина ненавмисне постійно змінює рішення, нерозважливо себе поводить та нескінченно ображає близьких та ображається сама. Це гормони та недорозвинена кора головного мозку керують дитиною.
Доросла 18 річна дитина це у першу чергу ДИТИНА, і тільки в другу доросла. ВООЗ звертає увагу батьків і вчителів на те, що у цьому віці дитина проходить відразу декілька кризових періодів, намагається сепаруватися та отримати визнання самостійності. Тому психіка може не витримувати та існує високий ризик нервового зриву (шанси збільшуються у період випускних та вступних екзаменів).
Тому знайдіть дитячого психолога, до якого ви можете звернутися за допомогою та дорослого психолога, що може надати підтримку вам.
Психологія підлітків: як пережити цей період без наслідків для психічного стану
Чого чекати батькам у цей період:
- Ненависть до свого “нового” тіла. Звертайте увагу на те, чи не з’являються у дитини синці, порізи, опіки тощо – це можуть бути прояви селфхарма. Якщо підліток різко починає худнути без різкого збільшення росту, це може бути булімія й анорексія та гормональний збій, тому краще здати аналізи та відвідати психолога.
- Конфлікти, булінг, фетшеймінг, боді-шеймінг. Дитина може зіткнутися з цими явищами у школі, університеті та у будь-якому колективі (наприклад, дитина займається моделінгом чи танцями та може стати об’єктом образ, якщо чимось відрізняється від інших). У цьому випадку потрібно підтримати дитину, перевести її в іншу школу і до психолога.
- Підліткові закоханості та фанатична любов до музикантів/акторів. Крайній прояв цього – самогубство у випадку, якщо зірка загинула чи одружилася. Та навіть закоханість в однолітка може також мати трагічні наслідки, якщо це “нещасливе” кохання і з дитини глузують у школі чи університеті. Так, особисто я була свідком, коли розрив відносин з хлопцем у принизливій формі привів дівчину до нервового зриву.
- Проблеми у школі, низькі оцінки, “життя” у комп’ютерних іграх, складності у спілкуванні з однолітками – це дрібниці, які не повинні стати причиною конфлікту в родині. Батьки – це єдині люди, яким дитина довіряє в цей період і якщо вони зможуть зберегти цю довіру, то можуть утримати підлітка від помилок та наслідків для психічного стану.
Довіра, підтримка і відверті розмови – це те, що допоможе вам побудувати гарні відносини з підлітком. Не буде зайвим звернутися до психолога, якщо вам буде потрібна допомога. Пам’ятайте, що підліток тільки на вигляд дорослий і розумний, а всередині це розгублена дитини, яка потребує любові й прийняття.
Хоча підлітковий період важкий, це не означає суцільний кошмар та неприємності. У цей період закладається фундамент того, як людина буде поводитися з іншими, як буде сприймати світ та своє місце у ньому. Тому з дитиною треба проводити час, спілкуватися, водити по музеях, концертах та іншим культурних заходах, формуючи звичку до особистого розвитку та широкий кругозір.
