Хоча остаточне голосування щодо законопроєкту про комплексне регулювання ринків криптоактивів (MiCA) у Європарламенті було відкладене на квітень 2023 року, а український закон про віртуальні активи за рік так і не набрав чинності, представникам українського криптобізнесу варто було б починати готувати документальний бекграунд.
Українська влада відклала введення в дію Закону про ВА через необхідність внесення змін у Податковий Кодекс України. Проте поки напрацьовували ці зміни, Європейський парламент представив проєкт закону про регулювання цифрових активів і вже до кінця 2022 року затвердив остаточний текст. А оскільки вступ України до Євросоюзу – лише питання часу, потрібно весь цей закон змінювати відповідно до стандартів ЄС.
Які будуть зміни?
Для початку в українському законі швидше за все змінять класифікацію віртуальних активів, оскільки у європейському законопроєкті термінологія вичерпніша. У MiCA чітко виділяють три види активів:
- Asset referenced tokens – токени, стабільна вартість яких підкріплена певними традиційними активами, як золото чи декілька традиційних валют, і які використовуються для оплати товарів, криптоактивів чи як засіб для заощаджень.
- Electronic money tokens – це стейблкоїни, які мають прив’язку до одного виду фіатних валют та є електронним аналогом певного фіата і використовуються в платіжних операціях, наприклад, USDT.
- Utility tokens – це криптовалюти та токени, які надають цифровий доступ до додатків, послуг чи інших ресурсів.
Крім того, у MiCA регламентовані десять видів послуг з віртуальними активами, коли в українському законі їх всього чотири.
Відповідно потрібно буде в оновленій версії закону прописати такі послуги, як зберігання та управління віртуальними активами від імені третіх осіб, оперування торгової платформи для ВА, обмін одного виду ВА на інші види таких активів, виконання ордерів на ВА від імені третіх осіб, надання консультативних роз’яснень щодо ВА, розміщення цифрових активів, надання послуг з трансферу ВА від імені третіх осіб, обмін цифрових активів на фіатні кошти, отримання і передача ордерів на криптовалютні активи від імені третіх осіб, а також діяльність з керування інвестиційним портфелем з цифровими активами.
MiCA
Ще в європейському законі чітко прописані правила, згідно з якими повинні діяти творці віртуальних активів та постачальники криптовалютних послуг.
Якщо перші повинні будуть для початку публікувати англійською або іншою мовою ЄС документ, в якому буде вичерпно описана вся інформація про характеристики токена, сам проєкт, можливі ризики та основну технологію. Потім вони мусять подавати заявку до компетентного органу на авторизацію, зареєструвати офіс в ЄС та мати кошти у розмірі не менше 350 тисяч євро. А емітенти Electronic money tokens повинні ще й отримати статус установи електронних грошей або кредитної установи.
То другі, окрім отримання ліцензії на кожен вид послуг, що надаються, повинні також мати зареєстрований офіс у Євросоюзі, подати заяву на авторизацію, відповідати довгому переліку організаційних вимог і обробки та зберігання персональних даних користувачів (особливо це стосується криптовалютних бірж), й звісно мати капітал у розмірі від 50 тисяч до 350 тисяч євро, в залежності від послуг, які представник цього бізнесу надає.
Висновок
Український криптобізнес поки має вдосталь часу на детальне вивчення цього законопроєкту, особливо, що його текст вже затвердили й переклали більш як 20 мовами. MiCA містить понад три сотні сторінок і охоплює майже всі види криптовалютних активів та діяльності з ними. Винятком є хіба що NFT, положення про регулювання яких ще не так давно вилучили із законопроєкту.
До того ж фінальне голосування вкотре перенесли через те, що не встигають перекласти текст усіма мовами країн Євросоюзу. Проте закон має набрати чинності вже у 2024 році, а отже представникам криптобізнесу, які хочуть мати змогу вести діяльність на території Європейського Союзу, частиною якого скоро стане й Україна, доведеться дотримуватись усіх вимог, зокрема попітніти з отриманням усіх необхідних ліцензій на ведення діяльності.
