Українська ІТ-індустрія стрімко розвивається. Тільки за минулий рік вона зросла на більш ніж 30%. Цьогорічні показники могли бути більш вражаючими, але у Росії були інші плани. Ніхто не очікував повномасштабного вторгнення країни-агрессора. Але оговтавшись після первинного шоку, українці почали шукати способи як ІТ-сфері адаптуватися під час війни. Як ми бачимо сьогодні, це вдалося більш ніж успішно.
Де зараз українські ІТ-шники?
Релокація бізнесу – вимушена необхідність у сьогоднішніх реаліях. ІТ-індустрії в цьому плані набагато простіше, ніж іншим. Основний ресурс цієї сфери діяльності – люди. Світова пандемія показала нам як ефективно працювати у віддаленому режимі. Тому ІТ-спеціалістам достатньо виїхати у безпечне місце і продовжувати роботу.
Через окупацію частини території України та бойові дії у Східних та Північно-Східних регіонах свої домівки покинули понад 60% ІТ-шників. Частина виїхала за кордон, переважно у найближчі країни – Польщу, Чехію, Словаччину, Модову. Популярний напрямок серед українських біженців – Канада, адже там найбільша наша діаспора у світі.
Та все ж більшість ІТ-спеціалістів залишились в Україні. Переважно у Львівській області, подалі від фронту. Хоча варто відмітити, що більшість ІТ-шників – чоловіки. Тому вони просто не мають змоги виїхати за кордон під час воєнного стану в Україні.
Як функціонує ІТ-індустрія під час війни
Відповідно до опитування, яке ще у травні проводив журнал Форбс, понад 80% українських ІТ-компаній повністю відновили свою діяльність. З них 63% досягли минулорічних результатів, а деякі навіть їх перевершили. Звісно, більш точні показники варто очікувати вже після Нового року. Але незважаючи на складну ситуацію в країні, позитивна динаміка очевидна.
Насправді велику роль зіграло розташування офісів компаній. Чим західніше, тим швидше вони адаптувалися до нових реалій, оскільки проблема релокації не стояла так гостро як у колег зі Сходу та Центру держави.
Сьогодні ІТ-індустрія в Україні – один з найважливіших економічних ресурсів держави. Крім того, українські ІТ-спеціалісти утворили так звану ІТ-армію, яка займається протидією російській пропаганді, кібератакам та кібершпіонажу. Це виключно волонтерська організація, яка захищає наш інформаційний фронт.
Новим викликом для ІТ-спеціалістів стали блекаути. Великі компанії закупили генератори, а от фрілансерам у цьому плані важче. Доводиться підлаштовувати графік до стабілізаційних відключень або працювати із “Пунктів Незламності”.
Звичайно адаптуватися під час війни українській ІТ-індустрії допомогла держава. Нагадаємо, що цієї осень Верховна Рада запровадила спрощену систему оподаткування, яка знизила фінансовий тиск на ІТ-компанії. Поки що вона має чинність лише до 1 січня 2023 року, але представники бізнесу наголошують на необхідності подовження терміну дії спрощення ще на 6 років.
